З останнім вибухом цін на газ та інші енергоносії, деякі забудовники і в нас, в Україні, починають замислюватися про проблему енергозбереження та економію ресурсів. Ось уже 10 років я проектую та будую екодоми, які зберігають енергоресурси за стандартом пасивного будинку. Як було зазначено раніше, стандарт пасивного будинку передбачає витрати на опалення будівлі не більше 15 кВтh/(м²a).

Але, крім економії енергії, є ще й інші важливі аспекти екологічного будівництва. Дійсно комфортний і хороший будинок, повинен, на мою думку, ґрунтуватися на трьох принципах: комфорті, здоров'ї та економії.

При цьому комфорт — у моєму розумінні має бути як для тіла, так і для душі. Тобто - зручне планувальне рішення, раціональне розміщення приміщень, короткі шляхи для споживача, простота в орієнтації, зручність в експлуатації інженерних систем, а також комфорт для душі - лаконічність, чистота, краса і правдивість дизайнерського рішення, тектоніка в дизайні, відсутність «прикраси».

Здоров'я — це насамперед екологічна чистота будматеріалів, а також — використання матеріалів та інженерних систем, які б забезпечували здоровий мікроклімат у приміщенні: 50% вологість, відсутність завихрень, протягів. Якісне утеплення, відсутність «висмоктування» тепла з людини навколишніми холодними твердими тілами. Максимальна кількість інсоляції.

А економія — це економія як під час експлуатації, за рахунок раціональності планувального рішення, гарного утеплення та використання альтернативних джерел енергії, так і під час будівництва — за рахунок спрощення конструкції та компактності, тобто: ця складова і є «стандартом пасивного». вдома».

Так, для створення врівноваженого здорового клімату в приміщенні, стіни та перекриття слід робити з масивних матеріалів, які зможуть накопичувати тепло (із сонячних променів взимку) та нічний холод (влітку), та поступово віддавати цю температуру у приміщення – згладжуючи перепади температур зовні і тим самим роблячи мікроклімат у приміщенні більш комфортним для проживання. Тобто: найкращими матеріалами для стін і перекриттів є цегла, бетон або масивний саман, оскільки саме вони мають найбільшу щільність — а значить і найкращу здатність, що акумулює.

Звичайно, ці матеріали добре передають тепло та мають високий коефіцієнт теплопередачі. Значить — для створення комфортного внутрішнього простору та відсутності висмоктування тепла з тіла людини, а також для забезпечення енерговигідності будівлі, слід одягати весь будинок зовні у шар утеплювача, як у шубу (без будь-яких пробивань цієї «шуби» конструкціями, що несуть — кроквами, балками , балконами тощо елементами). Таким чином, масивні частини зможуть працювати акумуляторами і врівноважуватимуть внутрішній клімат.

Щоб ще зменшити тепловтрати — слід проектувати будинки компактними та робити зонування: обробити будинок на буферні (прохолодні) та житлові зони (з максимальною кількістю освітлення).

При цьому не можна забувати, що герметичність та гарне утеплення будівлі потребує використання потужної та якісної системи причочно-витяжної вентиляції (бажано з рекуператором та ґрунтовим теплообмінником).

Якими ж можуть бути пасивні екодоми?

Чи мають вони однаково виглядати?

Як позначається стандарт пасивного будинку на зовнішньому та внутрішньому вигляді таких будинків?

Розглянемо перший пасивний будинок в Україні, спроектований у 2004-2006 роках та збудований у 2007-2008 році на міській ділянці розміром у 2,5 сотки. За рахунок перепадів рівнів, мінімізації площі сходів та регуляції висот приміщень залежно від потреб, вдалося спроектувати дуже компактну будівлю, загальним обсягом всього 960 м3 та площею 328,5 м2.

У плані будівля — чистий квадрат зі стороною 9,2 метрів, і орієнтацією на крихітну ділянку. У той же час внутрішнє планування будівлі і коник простої двосхилий покрівлі розгорнутий на 15 градусів і зорієнтований на всі боки світла. Таким чином, 22 м2 сонячних колекторів, розташованих на південній стороні даху з 45-градусним нахилом, цілий рік дають максимальний ККД.

Всі житлові приміщення розташовані у високих та просторих просторах на півдні та сході будівлі. Допоміжні ж є буферною зоною, що захищає будівлю від північно-західного холоду і західного перегріву. На північ і захід будинок майже глухий — тут немає вікон. 90% всього скління спрямовано на південь та південний схід. Таким чином у добре утеплених зовні масивних конструкціях стін та перекриттів накопичується та акумулюється пасивна енергія сонячного тепла.

Невеликий дворик-садок з південного боку будівлі «зростає» вгору терасами, що піднімають зелень саду на кожен поверх. Тераси є і найкращим пасивним захистом від літнього перегріву заскленої, і відкритою низькому зимовому сонцю південної стіни будинку.

Маленька площа земельної ділянки та одно-, двоповерхові будівлі архітектурного оточення сприяли створенню об'ємного рішення, в якому будинок виглядає як майже звичайний двоповерховий житловий будинок з високим двосхилим дахом. А в середині, за рахунок перепаду рівнів та змінної висоти стель, вдалося розмістити п'ять невисоких поверхів із півночі. (буферна зона допоміжних приміщень) та чотири високі та просторі поверхи з південного сходу (житлова зона). При цьому обсяг будівлі вийшов надзвичайно компактним: його форма максимально наближена до найенерговигіднішої форми — кулі (більша частина якої розміщена над землею, друга — під землею).

Весь цей компактний об'єм «одягнений» у «шубу» утеплювача. У проекті використаний самий довговічний та якісний, повністю паронепроникний утеплювач: спінене скло. Стіни вкриті шаром піноскла в 240 мм. Жодна несуча конструкція балконів, терас або інших елементів не пробиває цього шару. Тераси, розташовані з півдня, просто «приставлені» до будинку і мають свою власну окрему конструкцію, що несе.

Схожі функційні концепції мають і інші пасивні екодоми, побудовані в Україні, проте їхній зовнішній вигляд значно відрізняється від першого пасивного будинку, збудованого в межах столиці.

Ділянка, на якій збудовано еко-будинок у с. Боромики має невигідний з погляду пасивного уловлювання сонця рельєф — нахил у бік північного заходу. Але планування дуже компактного восьмикутного об'єму з двосхилим дахом — дало можливість звести негативні умови нанівець.

Будинок — повністю глухий із півночі, а з півдня балкони закривають скління від літнього перегріву. 45-градусний нахил даху спрямований на південь і є підставою для розміщення сонячних колекторів. Навколо будинку в землі знаходиться ґрунтовий теплообмінник, що підігріває повітря для припливно-витяжної системи вентиляції. Теплова помпа на 6 свердловинах забезпечує опалення будівлі взимку та пасивне охолодження його влітку.

Зовсім іншою стала архітектурна концепція пасивної еко-будівлі в с. Зозулі під Васильковим. Ділянка в 25 соток — на вершині гори — розкинулася на пологому південно-східному схилі. А з півночі він надійно захищений густим сосновим лісом. Ці умови навколишнього ландшафту стали головними при створенні основної архітектурної концепції будівлі, яка стала своєрідною пам'яткою-солітером. видно з будь-якої точки невеликого селища, розташованого біля підніжжя цієї гори.

Головний об'єм будівлі - це динамічна трикутна форма перевернутого прямого кута, нахиленого під 60 градусів у південну сторону, на якій і розмістилися сонячні колектори для підігріву води у басейні та ГВП. Весь цей бік засклений, і прикритий дерев'яними ламелями — для захисту від літнього перегріву.

Північний, пологий бік прямого кута, не має вікон і захищає весь об'єм від північного переохолодження. Окремий прямокутний та плоский об'єм буферної зони (гараж, техприміщення, пральна та комора) забезпечує додатковий пасивний захист „теплих” житлових приміщень з півночі.

Дитячий екодім родинного типу в селі Михайлівка під Канєвом своєріден і повністю неповторен. Його архітектура теж була навіяна не лише потребами та бажаннями господарів, але й місцевістю, на якій він побудований.

Земельна ділянка - величезна! Майже 2 гектари... прекрасний ліс і досить-таки крутий південний схил — що може бути прекраснішим для створення екологічно чистого, здорового та пізнавального ігрового простору для дітей, які знову набули своєї сім'ї та свого будинку!

Будівля відкрита з південного боку, а з півночі вона «закопана» в пагорб. Його «холодна» північна сторона, як і дах не мають ні вікон ні дверей і засипаються землею, що забезпечує набагато кращу теплоізоляцію всього об'єму.

Завдяки такому архітектурному рішенню екодом повністю «підкорився» природі, не заважаючи їй і не натискаючи на неї, як це роблять звичайні будинки. Будиночок «загубився» в природі - виявити його можна, тільки зайшовши далеко на ділянку, і спустившись у сад-город. З північного боку — з боку входу — будинок взагалі не видно і навіть не вгадується.

Північна (зарита) сторона будівлі - це допоміжна (буферна) зона: технічне приміщення, комори, пральна-прасувальна, сауна та санвузли.

Південно-східна сторона – дитяча. Тут знаходяться невеликі «каюти» з місцем роботи та відпочинку для кожного. десяти дітей дитячого будинку Кожна каюта з'єднана з дитячими ігровими (у двох рівнях) розсувними дверима. За бажання дитини двері залишаються відчиненими і він, перебуваючи «у себе», в той же час живе (або спостерігає) за громадським життям — у просторій ігровій: зі сходами, гіркою, гойдалками, турниками та канатами. Цей справжній ігровий рай для дітей освітлюється великими вікнами з півдня, а також другим світлом із маленьких хобітівських вікон «кають.» А якщо дитина хоче побути наодинці із самою собою — то завжди має можливість сховатись у маленькому, але що належить лише йому одному просторі кімнатки-каютки.

На південь розташовується громадська зона будинку: простора їдальня з камінною залою на першому поверсі та бібліотека на другому.

Доросла зона знаходиться на південному сході. Це тиха, спокійна зона, відокремлена від дитячої «буфером» громадської зони. На заході знаходиться другий чорний вхід на кухню через зимову комору.

Тераси прикривають засклену південну частину будівлі від літнього перегріву, на їхньому даху з нахилом 50 градусів на чистий південь розміщуються сонячні колектори для підігріву води.

Спільність принципів – різноманіття результатів!

Цей будинок збудовано в місті, на відповідно не надто великій ділянці, що переважно і вплинуло на архітектуру будівлі, яка намагається своїм зовнішнім виглядом гармонійно вписатися в існуючий міський ландшафт, звичайної одеської вулички.

Пасивний екобудинок на околиці міста Симферополь було запроектувано в стилі органічної архітектури, що чудово прочитується як в зовнішньому вигляді будівлі, так і в її інтер'єрах.

Зовсім інший вигляд має будівля енергосберігаючого екобудинку в с.Бобриця Києво-Святошинського району. Адже її спроектовано в стилі сучасного минімалізму: сучасні матеріали, прямі кути, рівні лінії, багато осклення - ось основні ознаки цього будинку, який зведено на величезній ділянці посеред широкого поля.

Надзвичайно цікавою та незвичайною є архітектура пасивного будинку під Вишгородом. Його запроектовано в перетікаючих, природних, "рослинних" формах модерну.

Суто функційною є архітектура типового будинку "Таунхауз". Його планувальні та образні рішення передусім спрямовані на простоту, компактність і швидкість в будівництві.

Так само і пасивний екобудинок в с.Княжичі передусім відрізняється від інших раціональністю планування і простотою зовнішнього вигляду.

Пасивна екобудівля в стилі сучасного мінімалізму в селі Лебедівка створена в стилі всіх оточуючих будівель невеликого нового академ-містечка.

Пасивний екобудинок під Києвом - на ділянці землі прямо в лісі - створено в стилі органічної архітектури, що пов'язує його гармонично із навколишнім природнім середовищем.

Проект цього пасивного екодому створено в стилі сучасного мінімалізму з елементами органічної архітектури

З наведених прикладів однозначно видно, що пасивні екодоми не повинні бути або виглядати однаково. І хоча принципи, за якими вони будуються, є спільними для всіх, самі будинки можуть і повинні видозмінюватися в залежності від потреби їх мешканців, а також особливостей їх природно-ландшафтного та архітектурного оточення.

Для всіх них важливими є лише дві основні речі: створення єдиної архітектурної концепції на основі принципів пасивного екобудування на етапі проектування та якісний авторський нагляд та дотримання технологій – на етапі будівництва.

Економічні вигоди енергопасивної та екологічно чистої будівлі

Європейська класифікація будівель за енергопотребою

Словник екологічної та енергосберігаючої термінології

• /Повернутися до початку