В Європі існує класифікація будівель залежно від їх рівня енергоспоживання:

• "Старий будинок" (будівлі побудовані до 1970-х років) — вони вимагають для свого опалення близько трьохсот кіловат-годин на квадратний метр на рік: 300кВтh/(м²a).
• "Нова будівля" (які будувалися з 1970-х до 2000 року) - 150 кВтh/(м²a).
• “Будинок низького споживання енергії” (з 2002 року в Європі не дозволено будівництво нижчого стандарту!) — 60 кВтh/(м²a).
• "Пасивний дім" (вже прийнято Закон, згідно з яким з 1 січня 2020 року в Європі не можна будувати будинки за стандартом нижче, ніж пасивний будинок!).
• "Будинок нульової енергії" (будівля, що архітектурно має той же стандарт, що і пасивний будинок, але інженерно оснащена так, щоб споживати виключно тільки ту енергію, яку саме і виробляє) - 0 кВтh/(м²a).
• “Будинок плюс енергії” (будівля, яка за допомогою встановленого на ньому інженерного обладнання: сонячних батарей, колекторів, теплових насосів, рекуператорів тощо виробляла б більше енергії, ніж сама споживала.

Директива енергетичних показників у будівництві ( Energy Performance of Buildings Directive,), була прийнята країнами Євросоюзу в грудні 2009 року. В ній зазначається, що після 31 грудня 2019 року в Європі дозволено будувати будинки лише за стандартом не нижчим за пасивний.

При цьому слід зауважити, що будинки нульової або плюс енергії не відрізняються від пасивного стандарту ні своїми архітектурно-планувальними прийомами, ні основними принципами проектування та будівництва. У них збільшується лише кількість та потужність інженерного обладнання.

Пасивний будинок проектується таким чином, щоб не активно (за допомогою інженерного обладнання та використання енергоресурсів), а пасивно поглинати, акумулювати та зберігати максимальну кількість тепла (а влітку – холоду) з навколишнього середовища. Це досягається за допомогою відповідного архітектурного проектування, яке забезпечує потрапляння всередину будівлі максимальної кількості променів від низького зимового сонця, захист від перегріву високим літнім сонцем, максимально тривале збереження цього отриманого тепла /або холоду/ за допомогою якісної теплоізоляції та відповідного просторово-планувального рішення (що базується на принципі буферних приміщень, зонування, тощо). При цьому важливими є:

• правильна орієнтація будівлі по сторонах світу,
• компактність будівлі,
• якісна теплоізоляція зовнішньої оболонки будівлі
• наявність масивних частин (для забезпечення акумуляції теплп) у місцях, куди потрапляють прямі сонячні промені від низького зимового сонця
• планування неглибоких приміщень, де низьке сонце потрапляло б на задню масивну (бажано темну) стіну, прогріваючи її
• використання тромб-стін,
• розміщення зимових садів з півдня,
• використання буферних зон з півночі (допоміжні приміщення),
• вітрозахист північного (бажано глухого) боку будівлі, закритість цієї сторони (зелені насадження, ліс, інша будівля тощо),
• відсутність світлопрозорих частин з північного боку будівлі, через які тепло залишало б будинок,
• відкритість з півдня (відсутність затінення),
• правильне оскління будівлі,
• розташування з півдня максимальної кількості світлопрозорих конструкцій, які пропускали б у будівлю промені низького зимового сонця, повна їхня відсутність з північного боку,
• пасивний захист від літнього перегріву,
• використання підземних каналів для пасивного підігріву (охолодження) повітря або води,
• припливно-витяжна система вентиляції з рекуперацією,
• максимально можлива герметичність та повітронепроникність будівлі.

Завдяки перерахованим вище прийомам пасивним способом економиться до 90% енергії. Додаткова енергія може заощаджуватися вже активно: за допомогою застосування відповідного інженерного обладнання в будівлі.

Приклади пасивних та енерговигідних екодомів в Україні:

"Будинок сонця", пасивний екодом у Києві;

Пасивний будинок у Чернігові;

"Солітер", пасивний будинок у Василькові;

"Екодом у пагорбі", пасивний дитячий будинок сімейного типу під Каневом;

Пасивний екодом, в Одесі;

Пасивний екодом, у м. Яворів (під Львовом);

Багатоквартирний пасивний екодом"Таунхауз";

"Пасивний екодом у стилі модерн"під Вишгородом;

"Пасивний екодом у стилі органічної архітектури"у Сімферополі.

Термін "пасивний екобудинок" - це мій винахід (Т.Ернст).

І вкладаю я в цей термін таке значення:

Перша частина в цьому словосполученні: "ПАСИВНИЙ" - означає пасивність будинку в розумінні Інституту пасивного будинку в Дармштадті (тобто споживання на опалення не більше 15 кВт·год/м2 на рік, герметичність та якісне утеплення зовнішньої оболонки будівлі, використання системи вентиляції з рекуперацією, та й насамперед - створення правильної пасивної архітектури, спрямованої на пасивне уловлювання та акумулювання тепла всередині будинку).

Друга частина: "ЕКО" - з'явилася завдяки створенню в будинку екологічної, здорової та максимально комфортної для людини атмосфери, яка досягається, як завдяки використанню екологічно чистих природних матеріалів у внутрішньому оздобленні будинку, так і завдяки випромінюючій системі опалення/охолодження (замість конвекційної, що пересушує та перегріває повітря!), а також завдяки постійному припливу свіжого (пасивним чином передогрітого або охолодженого) повітря. При цьому і система опалення, вентиляції та натуральні дифузійно-відкриті матеріали у внутрішньому оздобленні та обстановці будинку забезпечують постійну підтримку у будинку здорової вологості, відсутність емісій у внутрішній простір та комфортність проживання.

Ще раз слід підкреслити, що комфортність і здоровість клімату в пасивному екодомі забезпечується підтримкою постійної здорової вологості повітря (в діапазоні від 40% до 60%) і НЕ ПОСТІЙНОЇ (отже - змінної) температури ПОВІТРЯ, яка обов'язково має змінюватися в залежності від ЗОВНІШНЬОЇ температури (і може коливатися протягом року в діапазоні від +18°C до +30°C! Цей пункт дуже важливий... інакше людина житиме як у теплиці, в цілком штучних умовах "космічного корабля" - без так необхідних людині змін та зв'язку з довкіллям!

Так, взимку - комфортною та здоровою температурою ПОВІТРЯ у приміщенні - є температура на рівні +18°C, у перехідний період +20°C..., ближче до літа - вже +24°C, а в літню спеку при +38°C на вулиці - повітря і в приміщенні має бути теж вищим (задля уникнення різкого перепаду від гарячого до холодного!) - і його температура може підніматися аж до +30°C.

При цьому Ви маєте усвідомлювати, що йдеться саме про здорову температуру ПОВІТРЯ, а комфорт проживання досягається завдяки зміни температури твердих тіл навколо людини (іншими словами - "темперування стін").

Так взимку – стіни в екодомі випромінюють тепло +28°C, у перехідний період +25°C, а влітку – вже лише +22°C. Таким чином досягається комфорт відчуттів та здорова атмосфера у пасивному екодомі:

Влітку, при температурі повітря +30°, але холодних стінах +22°C (які на відстані "висмоктують" з людини надлишки тепла - даруючи йому відчуття "як у гротику"... на березі моря в літню спеку) - людині прохолодно і приємно, незважаючи на досить високу температуру повітря. Те саме відбувається і взимку, адже температура саме повітря не є основною у відчутті теплового комфорту: тому при +18°C (постійно свіжого!) повітря в приміщенні, але постійних +28°C - які випромінюються стінами навколо людини - відчуття кофморту - максимальне, людині тепло, а повітря, яким вона дихає, залишається досить вологим і прохолодним (тобто здоровим для легень людини!).

Саме тому пасивний екодом - це не ТЕПЛИЦЯ! і людина живе в ньому НЕ в штучній атмосфері, а в дійсно максимально наближеній до натурального клімату, помічаючи та відчуваючи власним тілом зміни, що відбуваються у навколишньому середовищі.

Пасивний екодом - це економний, комфортний і водночас здоровий будинок.

Економічна вигідність енергопасивного екологічного будинку:

В Україні різниця у вартості енергопасивних та звичайних будинків поки що трохи вища, ніж у Європі і становить від 5% до 10%. Це подорожчання компенсується значним зниженням експлуатаційних витрат.

У той час, як звичайний український будинок споживає від 200 до 400 кВт·год/(м2·рік), енергопасивний має єнергоспоживання на рівні - лише 15 кВт·год/(м2·рік).

Таким чином для будинку на 200-300 м2 при опаленні на основі газу річна економія складає близько 300-400 у.о. за нашими цінами на енергоносії на 2012 рік та 800-900 у.о. з європейськими цінами. Для електроопалення - 2000 у.о. та 6000 у.о. відповідно. Будинки ж будують на перспективу, а енергія, зрозуміло, дорожчатиме.

Для прикладу: жителі не підключеного до газу першого пасивного будинку в Києві (площею 328,5 м2) за 2012 рік заплатили за утримання свого будинку (опалення, охолодження, підігрів води в будинку та басейні, електросауну, дві електроплити, дві пральні, освітлення, електрика тощо) близько 3000 грн. за... весь РІК!

І це не говорячі вже про додатковий комфорт, здоровий (і навіть корисний!) мікроклімат таких будинків.

Витрати ж на утримання звичайного будинку такого розміру на 6-7 осіб з басейном та сауною були б близько 6000 грн... але... на місяць!

• Проект та будівництво першого пасивного екобудинку в Україні, м. Київ

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в стилі органічної архітектури, в м.Симфирополь

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в м. Київ

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в селі Лебедівка під Києвом

• Проект готельного комплекса з басейном спа та конференц-центром в Хмельницькій області

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в Василькові

• Проект та будівництво енергосберігаючого екологічного сімейного дитячого будинку в с.Михайлівка

• Енергосберігаюча реконструкція багатоквартирного будинку в Штуттгарті, Німеччина

• Проект та будівництво пасивного екобудинку під Вишгородом

• Проект та будівництво енергосберігаючого екобудинку на вузькій ділянці, в м.Дніпропетровськ

• Проект пасивного екобудинку в селі Дмитровичі

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в стилі сучасного мінімалізму в селі Білогородка

• Проект пасивного екобудинку в Києво-Святошинському районі

• Проект та будівництво невеличкого енергосберігаючого екобудинку в селі Ясногородка, Київської області

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в м. Чернигів

• Проект пасивного екобудинку в стилі сучасного мінімалізму з елементами органічної архітектури

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в м.Кишинів, Молдова

• Проект пасивної екобудівлі в стилі модерн в передмісті Києва

• Проект та будівництво пасивної екобудівлі в с.Княжичі (112 м2)

• Проект пасивної екобудівлі в м.Харків

• Проект та будівництво просторого пасивного екобудинку в Естонії (з басейном, гаражем та грилем-літньою кухнею)

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в м. Одеса

• Проект та будівництво енергосберігаючого екобудинку для родини з трьома дітьми в м.Ровно

• Проект енергосберігаючого екобудинку в с.Здоровка, стиль кантрі

• Проект енергосберігаючого екобудинку в с.Черняхив, Кагарлицького району

• Проект екопоселення в м.Виноградів, Закарпаття, Україна

• Еколонічна реконструкція приватного житлового будинку в с.Плесецьке під Васильковом

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в Росії

• Проект енергосберігаючого екобудинку під Києвом

Європейська класифікація будівель за енергопотребою

Словник екологічної та енергосберігаючої термінології

• /Повернутися до початку