• Компактність зовнішньої оболонки будівлі: наскільки це є можливим повна відсутність еркерів, внутрішніх кутів, балконів тощо; максимальна наближеність форми будівлі до найкомпактнішої форми: півкулі.
• Якісна теплоізоляція, повне утеплення всіх сторін: фундамент, стіни, дах, деталі, стики. Відсутність «містків тепла» (якість утеплення перевіряється термографуванням).
• Пасивне використання енергії тепла сонця завдяки відповідному архітектурно-планувальному рішенню.
• Герметичність зовнішньої оболонки будівлі (повітронепроникність). Перевіряється спеціальним тестом "Blower Door".
• Використання припливно-витяжної системи вентиляції з рекуперацією. Часто система вентиляції у пасивному будинку – це єдине джерело опалення та охолодження будівлі.
• Бажаним (але не обов'язковим) також є пасивне та активне використання альтернативних джерел енергії (тепла землі та сонця, сили вітрів тощо) за допомогою ґрунтових теплообмінників, теплових помп, сонячних колекторів та батарей, а також іншого альтернативного обладнання.

У пасивному будинку північний бік будівлі має бути по-можливості глухим (тобто не повинен мати вікон або інших світло-прозорих частин, а, навпаки, має бути добре утепленим). Максимальна кількість світлопрозорих конструкцій, які пропускали б у будівлю промені низького зимового сонця, має бути розміщена з південного боку будівлі (до 70%), а 20% зі східного.

Добре зроблена теплоізоляція захищає будівлю від руйнування внаслідок переміщення «точки роси» в середину стіни і відповідно випадання конденсату в місцях значного перепаду температур, тобто від утворення грибків, плісняви ​​і тріщин у конструкціях.

Рівень якості зимової теплоізоляції визначається: компактністю будівлі; наявністю масивних тепло акумулюючих елементів конструкцій; якістю теплоізоляційного матеріалу: його коефіцієнтом теплопровідності, рівнем паронепропускності та тепловідбивних властивостей, товщиною шару утеплювача; якістю нанесення теплоізоляції: відсутністю щілин між її частинами, відсутність «містків тепла»; герметичністю будівлі: теплопровідністю фуг, стиків, швів.

Але насамперед масивні та герметичні стіни, захищені зовні достатнім шаром якісної теплоізоляції — сприятливо відбиваються на внутрішньому кліматі в будівлі, акумулюючи тепло і зберігаючи його всередині будівлі, вони допомагають підтримувати здорове і комфортне для людини середовище, без появи грибків і плісняви.

Крім зимової існує також літня теплоізоляція, яка захищає будівлю від перегріву через нагрівання зовнішніх поверхонь, або через потрапляння прямих сонячних променів усередину будівлі. Якісна зимова теплоізоляція захищає зовнішні поверхні зовнішньої оболонки будівлі влітку і від перегріву, а від прямих сонячних променів найкраще захищають архітектурні елементи, що виступають: еркери, карнизи, балкони, тераси, затінюючи світлопрозорі конструкції, що не дають потрапляти променям високого літнього сонця в будівлю. Якщо ж архітектура будівлі не дає можливості створення таких виступів над південними вікнами, то необхідно використовувати спеціальний захисту, наприклад: ролети, жалюзі, маркізи тощо. Але весь цей захист повинен обов'язково встановлюватися лише з зовнішнього боку скла. Внутрішні жалюзі, штори і фіранки не перешкоджають потраплянню сонячних променів за скло та сприяють, таким чином, виникненню тепличного ефекту та перегріву приміщень будівлі.

Повна герметичність будівлі робить обов'язковим використання контрольованої припливно-витяжної системи вентиляції, в якій чисте (передігріте взимку, а влітку передохолоджене) повітря надходило б у всі житлові приміщення, а використане повітря забиралося б з допоміжних: з/в, кухні, комор.

Для більшої ефективності такої вентиляції використовуються рекуператори, а також ґрунтові теплообмінники. Використання ґрунтового теплообмінника відповідної довжини дозволяє уникнути замерзання рекуператора вентиляційної установки взимку в мороз, оскільки, проходячи трубами під землею, повітря поступово нагрівається і надходить до будинку вже з нульовою або навіть плюсовою температурою. У разі відсутності теплообмінника у вентиляційній установці обов'язковою є наявність розморожувача, що працює від електрики або на теплій воді, інакше існує небезпека замерзання рекуператора та зупинення всієї системи.

Так, у"Будинку сонця" (пасивний екодом в Києві) свіже повітря, пройшовши взимку (при -10 градусах на вулиці) вже з температурою +12! А після проходження рекуператора температура повітря пасивним способом піднімається вже до +15 градусів. Таким чином, будь-яке додаткове підігрівання повітря виявляється вже не потрібним. І свіже повітря надходить до будинку передпідігрітим лише пасивним способом - даруючи тим самим значну економію на енергоресурсах мешканцям будинку.

• "Дом солнца", город Киев

• Дитячий екодом сімейного типу

• Пасивний будинок в Одесі

• Типовий проект пасивного екодому

• Екодом у стилі органічної архітектури

• Енергозберігаюча реконструкція багатоквартирного будинку в Штутгарті, Німеччина

• Енергозберігаючий екодом у стилі сучасний мінімалізм

• Проект та будівництво пасивного екодому у Києво-Святошинському районі

• Пасивного екодом у м.Дніпропетровськ

• Екопоселення у м.Виноградів, Закарпаття

• Проект та будівництво пасивної екобудівлі в стилі модерн, під Києвом

• Типовий проект пасивного багатоквартирного екодому "Таунхауз"

• Енергоефективний екодом у стилі альпійського шале

Економічні вигоди енергопасивної та екологічно чистої будівлі

Європейська класифікація будівель за енергопотребою

Словник екологічної та енергосберігаючої термінології

• /Повернутися на початок